Здоров'я народу - богатство держави

Харьков-Здоровье

Соцiально-экономiчнi детерминанти здоров'я населення Україны


       Головна              Далi >>        

Огляд лiтератури и власних дослiджень
д.м.н. А.М. Нагорна
(Представлено акад. НАН та АМН
України Ю.И. Кундієвим)

Iнститут медицини праці АМН України, 02033 Київ

 Проаналізовано соціально-економічні чинники, що впливають на формування стану здоров'я населення України: екологічні умови, валовий національний продукт, соціальне розшарування населення, рівень освіти, бідність, безробіття, соціальна незахищеність громадян, вживання алкогольних напоїв, тютюну, наркотичних речовин, низька фізична активність. Запропоновані заходи що до поліпшення функціонування системи охорони здоров'я, спрямовані на збереження здоров'я населення.

Доведено, що приблизно на 50 % здоров'я людини визначає спосіб життя. Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріально-побутові умови, незгода в сім'ї, самотність, низький освітній та культурний рівень тощо. Негативно позначається на формуванні здоров'я і несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, грунту, а також складні природно-кліматичні умови (внесок цих чинників - до 20 %). Істотне значення має стан генетичного фонду популяції, схильність до спадкових хвороб. Це ще близько 20 %, які визначають сучасний рівень здоров'я населення. На охорону здоров'я припадає 10 % "внеску" в той рівень здоров'я населення, що ми його  сьогодні маємо.

Загальновизнаними показниками ризику для здоров'я є число додаткових випадків смерті, захворювань, вродженої патології, скорочення очікуваної тривалості життя населення або середнє скорочення тривалості життя кожної особи. Встановлено, що скорочення тривалості життя внаслідок різних причин становить такі цифри: самотність чоловіча - 3500 діб, жіноча - 1600, тютюнокуріння - 2250, надлишкова вага тіла - 1300, низький освітній рівень (нижче 8 класів) - 850, низький соціально-економічний рівень - 700, проживання в екологічно несприятливому районі - 500, вживання алкоголю - 130 діб тощо, але часто має місце їх комплексна дія [17, 26].

Важливою проблемою є поширеність шкідливих звичок серед населення. Ситуація з алкоголізмом в країні відзначалася гостротою і в минулі часи, а за останні роки стала надзвичайно загрозливою. Населення стало вживати більше міцних спиртних напоїв, низькосортні вина та горілку, сурогати, фальсифікати. Все це відбувається на фоні недостатнього, незбалансованого харчування. У процес алкоголізації втягуються жінки і молодь. Результати соціологічних досліджень свідчать, що вживання алкогольних напоїв з року в рік зростає. За оцінками експертів, вживання алкоголю в Україні має негативну тенденцію: в 1991 р. воно дорівнювало 10,6 л. абсолютного алкоголю, в 2000 - приблизно 13,0 л. на душу населення. Вибіркові дослідження показують, що лише 9,5 % чоловіків і 21,0 % жінок старше 18 років ведуть тверезий спосіб життя. Вже давно відзначено високий ступінь зв'язку між показниками споживання, рівнем травматизму і рівнем смертності від нещасних випадків. 

Паралельно з величезною і майже неконтрольованою хвилею торгівлі алкоголем наростає багато розладів здоров'я. Так, наприклад, точної цифри щодо кількості травм, пов'язаних з вживанням алкоголю, із 2,46 мли. за 2000 р. однозначно назвати не можна, але аналіз показників смертності за класом травм та отруєнь дає цілком визначені уявлення. У 2000 р. кількість смертей від травм і отруєнь складала 73575 (148,6 на 100 тис. населення), з них 17,9 % - за станом алкогольного сп'яніння, 12,7 % - випадкові отруєння алкоголем, 2,5 % - алкогольний цироз печінки. Напевно, самогубства (19,8 %), нещасні випадки, пов'язані з транспортними пригодами (9,8 %), випадкове утеплення і нещасні випадки, пов'язані з електричним струмом (8,6 %), теж мають зв'язок із вживанням алкогольних напоїв. Сьогодні число хворих на алкогольні психози складає 15,5 тис., на гострі алкогольні інтоксикації - 16,8 тис., на хронічний алкоголізм - 672,2 тис.

На сьогодні вкрай напруженою залишається проблема тютюнопаління. Це зумовлено масштабністю шкоди куріння для здоров'я. Тютюн є чинником ризику більш ніж 20 хвороб, які складають майже 75 % в структурі смертності населення. За розрахунками ВООЗ, очікується, що в 2016 р. в нашій країні вживання тютюну спричинить більше 22 % смертей. Куріння - основна причина смертності, якій можна запобігти. За оцінками експертів ВООЗ, ця згубна для здоров'я звичка за останні три роки призводила до загибелі в Україні не менш ніж 120 тисяч осіб щорічно. З курінням пов'язані і великі економічні збитки, зокрема через зниження продуктивності праці внаслідок частої відсутності на робочому місці курців, зниження працездатності, втрати робочої сили в результаті більш високої смертності людей допенсійного віку, збільшення витрат на медичну допомогу, зумовлену захворюваннями, які пов'язані з тютюнопалінням, тощо. Аналіз розподілу населення у віці 12 років і старше свідчить, що їх. кількість однакова як в містах, так і селах (24,3 % і 22,2 %, відповідно). Кількість осіб, які палять, 1-5 років, складає 16,9 %, 6-9 років - 12,6 %, більше 10 років - 70,5 % [12].

За останні роки прийнята велика кількість нормативно-правових актів, реалізація яких має сприяти зміні існуючої ситуації на краще. Це Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" (2001 р.), Укази Президента України "Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики" (2001 р.), "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності в суспільстві та утвердження здорового способу життя" (2002 р.), Постанова Кабінету Міністрів України "Про розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога" (2002 р.), Наказ МОЗ "Про удосконалення лікувально-оздоровчої роботи з громадянами допризивного і призивного віку" (2002 р.), Закон України "Про фізичну культуру і спорт" (2000 р.). Розроблено програми щодо зміцнення здоров'я населення та пропаганди здорового способу життя: "Міста здоров'я", "Школи здоров'я", CINDI, "Європа без тютюну", низка програм з боротьби та профілактики алкоголізму, побутового пияцтва, наркомати та токсоманій тощо, виконання яких гальмується в зв'язку з особливостями сучасного стану соціально-економічного розвитку країни.

Аналіз фізичної активності населення свідчить, що майже дев'ять з кожних десяти дітей у віці 6 років і старше займаються фізкультурою та спортом не менше одного разу на тиждень. Доросле населення значно менше займається фізкультурою і спортом: лише кожен третій чоловік і кожна п'ята жінка в цілому по Україні, в сільській місцевості - кожен четвертий чоловік і кожна восьма жінка. Такий стан зумовлений низькою доступністю до інфраструктури здоров'я, переведенням користування спортивних та оздоровчих споруд на платну основу

Необхідно створити в державі такі умови для реалізації концепції реформування охорони здоров'я, які б підтверджували, що здоров'я людини - найважливіший пріоритет державної політики. Реальним кроком у цьому напряму є розробка і затвердження Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації" (2002 р.), яка охоплює практично всі соціальні, економічні, юридичні, медичні та інші аспекти життя людини і повністю відповідає стратегії ВООЗ "Здоров'я для всіх у XXI столітті". Стан здоров'я населення, соціально-економічні умови залежать одне від одного і визначають рівень розвитку і цивілізованості країни [53]


Rambler's Top100 Яндекс.Метрика