|
|
НервоРитм
До болю,
до крові,
до набряку вен,
До крику,
до кроку назустріч собі,
До стогону в тиші,
до погляду в дзен
Знаходиш
і губиш себе
в боротьбі.
До сталі напружених нервів,
як дріт,
До вивиху мозку
від скрушних думок,
До пломеню віри,
що синім горить,
До дії – як поштовх
зробить перший крок.
Шукаєш,
тікаєш,
блукаєш,
кричиш,
Говориш,
знаходиш –
і знову не те.
Але надважливо,
що ти не мовчиш,
А дія зі слова,
гляди, проросте.
А в дії і сила твоя,
і броня,
І слава,
і слово,
мечі та щити.
І хай ти сліпий
та ідеш навмання,
Ти можеш,
ти вмієш,
ти маєш
дійти.
***
Хвиля піде за хвилею.
Серце впіймає суть.
Розум мене помилує
І віднайде ресурс.
Тіло по стежках вивчено
Фінішно пробіжить.
Тільки от слово знічене,
Стали ми з ним чужі.
Я не торкнусь блокнота і
Ручки або пера.
Всесвіт заграє нотами,
Числами в номерах.
Слово ростиме зоряно
З радості й потрясінь.
Руки, чуттями впоєні,
Небу дарують синь,
Сонцю дарують промені,
Крила дають тобі.
Сенс у словах нескорених:
Можеш? Тоді роби!
МОСТИ
А ви знаєте, образ цілющий –
Власний образ без болю і сліз.
З емоційної виринеш гущі,
А він поряд з тобою, як міст.
Ці мости між собою й собою,
Наче руки, що світло дають, –
Павутинки сильніші за зброю.
Озирнешся – і вже у раю.
Але біль повертає реальність.
І нагадує: я ще живу.
Це та даність і та первозданність,
Що тримає наш світ на плаву.
|
|
